Екологічні проблеми очима студентів
Есе про фільм «Інстинкт» (1999)
Ісичко Костянтин (студент групи Еко 2019-1)
З психологічної точки зору фільм досить неоднозначний, оскільки він змушує задуматись про сучасне суспільство та деяких людей, які, на мій погляд, не змогли еволюціонувати. Хтось досі залишився на рівні тварини: агресивним, бездумним убивцею. Проте, поведінка тварин, а саме – горил, досить вразила мене, адже наскільки глибоко вони відчувають навколишній світ, як інстинктивно обирають того, хто заслуговує на їхню довіру, їхню опіку, їхнє кохання є приводом задуматись – хто з нас найбільша тварина!
Максименко Максим (студент групи Еко 2019-1)
Фільм закликає людей до того, що ми, як і всі інші живі організми на планеті, є лише частиною природного середовища, а не господарями в ньому. Всі мають право на життя і не потрібно зловживати цим. Головний герой (геніальний вчений Пауелл) намагається достукатися до розуму людей і довести, що розвиток цивілізації неухильно руйнує природний світ. Люди не розуміють його на відміну від горил. Під час перебування Пауелла з тваринами, вони прийняли його як частину своєї групи, з ними йому було комфортніше, ніж у середовищі людей. Нам, людям, є чому вчитися у тварин!
Сучасний світ, в якому живе людство, є більш небезпечним для людини, ніж життя серед диких тварин.
Лукашевич Дар`я (студентка групи Еко 2019-1)
В першу чергу, хочеться сказати з приводу відношення людей між собою. У в’язниці було дуже неповажливе відношення працівників до ув’язнених. Також це жеребкування з приводу того, хто піде на прогулянку, на мою думку, це було несправедливо. Лише ближче до фіналу фільму, коли у психолога, який працював з головним героєм, виникла ідея з листками, на яких було написано прізвище та ім’я людей, з'явилася справедливість.
По-друге, хочеться наголосити на тому, яке було поводження з тваринами у цьому фільмі. Мені завжди дуже важливо, щоб до тварин ставилися поважливо, по-доброму, адже вони нікому нічого поганого не зробили. Коли браконьєри почали стріляти у тварин, у мене «серце кров’ю обливалось», стало дуже шкода бідних мавп. Головний герой, доктор Пауелл, вчинив дуже героїчно, коли захищав мале дитинча горили й коли захищав дорослих горил від браконьєрів. Після того, як я побачила цей епізод, стало зрозуміло, чому в нього була така поведінка протягом всього фільму.
Цей фільм примушує задуматись про багато речей. А головне для мене, це повага до оточуючих і до тварин. Потрібно починати з себе, адже поки ми самі не зробимо перший крок, нічого в нашому житті не зміниться.
Есе про оповідання «І вдарив грім» (Рей Бредбері, 1952)
Ісичко Костянтин (студент групи Еко 2019-1)
Розповідь хоч і маленька, але насправді несе в собі глибокий сенс, вловивши який, починаєш дивитися трохи інакше на деякі речі загалом. Наприклад, якщо ми зламаємо маленьке деревце, то в майбутньому лишимо домівки комах та деяких птахів, що, свою чергою, може негативно сказатись на нашій планеті, як це відбулося у творі на прикладі метелика.
Всім давним-давно відомо, що все в цьому світі перебуває у взаємозв’язку. Саме цей взаємозв’язок є досить крихким. І не дарма акцент у творі робиться на метелика, таку маленьку і начебто незначну істоту.
Але кожному треба пам'ятати, що будь-яка дія в цьому житті має свою протидію і не завжди все можна повернути на свої місця.
Цінуйте те, що маєте, те, що вас оточує.
Лукашевич Дар`я (студентка групи Еко 2019-1)
На мій погляд, основна ідея написаного твору у тому, що одна маленька похибка, помилка людини, може змінити все. Я вважаю, що цей твір дає нам змогу замислитись про наші вчинки. Адже будь-який вчинок має наслідок, а іноді вони можуть бути зовсім непередбачувані.
Було трохи ніяково при прочитанні і я чекала, коли буде саме полювання на динозавра, але головний герой злякався й у фіналі твору розчавив звичайного метелика, що мало непередбачуваний наслідок.
Я вважаю, що цими діями автор хотів донести до читачів, що у природі важлива кожна рослина, кожна комаха і кожна наша дія має якийсь наслідок як у минулому, так і у майбутньому.
Есе про оповідання «Мустанг-іноходець» (Ернест Сетон-Томпсон, 1930)
Лукашевич Дар`я (студентка групи Еко 2019-1)
На мою думку, головний сюжет – це егоїзм людей, а саме – бажання забрати собі коня. В решті решт, коли коня повернули можна було залишити його у спокої, але ні.. Всі подальші полювання, я вважаю, то вже не необхідність, а простий азарт. Що мені сподобалось, це те, що не дивлячись ні на що, кінь, кожний раз, як відчував, що назріває якась небезпека і все одно був разом зі своїм табуном. У кінці твору в нього все-таки вийшло вирватись, але коню було нікуди бігти й тікати. Він розбився об скелю, але все ж таки зміг зберегти свою свободу.
Есе про оповідання «Кремез – Кутенейський баран» (Ернест Сетон-Томпсон, 1929)
Лукашевич Дар`я (студентка групи Еко 2019-1)
Це оповідання справило на мене дуже сильне враження. Дуже прикро розуміти, що людина може так погано ставитись до таких гордих та сильних тварин, а саме вбивати їх. Тваринам потрібно було уникати контактів з людиною, ховатись. Головний герой – Кремез, я вважаю, був і щасливим і нещасним, щасливим, бо в нього були дуже красиві роги, не схожі на інших, а нещасним, бо протягом всього життя за ним пильнував і полював мисливець. На мою думку, у творі дуже красиво описані самі тварини, їх історія і природа перебування. Мені дуже сподобався цей твір, я впевнена, він залишить відбиток у кожної людини.
